Йде 33-я тиждень. Всім сімейством сходили до лікаря і на УЗД. З одного боку хвилююча подія – дивитися на ще не народженого малюка, який прицмокує губами і смішно смикає ручку, а з іншого боку зітхаю – видали пачку напрямів на аналізи.
Враховуючи, на скільки зараз погано спиться по ночах і на скільки важко вставати зранку, здавати аналізи дуже неприємно.
Розмовляли з чоловіком про його присутність на пологах. Він, як і перші наші пологи, готовий допомагати. У перший раз він не міг однозначно відповісти, хоче бути присутнім, так як це для нього було чимось вже дуже невідомим, що важко собі ось так просто уявити. В цей раз, маючи досвід, він беззастережно буде присутній. Адже допомога люблячого партнера на пологах – це в першу чергу моральна підтримка, ніжні слова, а по-друге звичайна турбота: подати води попити, почистити мандарин, зробити масаж крижів, допомогти поміняти позу, вкрити ковдрою і багато простих, але важливих моментів.
Особисто я за те, щоб чоловік сам вирішував настільки непросте питання – бути присутнім на пологах. Тут ні погрози, ні спроби маніпулювати, ні тиск не доречні. У пологах проявляється характер стосунків пари. Якщо стосунки гармонійні, то пара впорається на ура, а якщо є проблеми, то вони можуть загостритися.
