Ну, невже ти так хочеш стати бабусею?.

41




Пішли з подругою і її синочком на виставку Дали “Ілюстрації до Біблії”. Вийшли на вулицю, Гришка 8 років і каже: “якби Бог пішов на виставку, то дуже б образився на художника”. Ось воно… ставлення до сюрреалізму.

Гості йдуть додому. Тітка Ліля в отворі дверей:
– Маш, ну поцілунок Сенечку. Скільки років ви дружите…
Маша відвертаючись:
– Мені дівчатка в класі сказали, що від поцілунку з хлопцем діти народяться.
Підходить до Сіні, цілує в щоку:
– Ну, невже ти так хочеш стати бабусею?

***

– Даша, ти пам’ятаєш бабусю Василину Іванівну, директора школи із Сухого Лода? – Запитала сьогодні моя мама.
– Звичайно! Як вона себе почуває?
– Добре. В цьому році їй виповнюється 100 років. І от цікаво, щоб не захворіти склерозом вона щодня вечорами вчила вірші російських поетів – Пушкін, Лермонтов, Тютчев… І в підсумку увірувала в Бога. Тепер за стіл без молитви не сяде, вранці і ввечері молитва. Ось так! Російська поезія відкрила їй Бога в 100 років.

***

Бабуся своїми філософськими цитатами нерідко призводить в психоделічний трепет мого чоловіка.
Тато після роботи лежить на дивані і просить дітей принести пульт.
– Ну, відшукає хто-небудь мені сьогодні пульт!!! – Кричить тато.
– З усіх взагалі аморальних стосунків — ставлення до дітей, як до рабів, є саме аморальне, – Каже йому моя мама, скромно сидячи на канапці.
– А-а-а… Даша. Терміново! Іди, попои бабусю чаєм на кухню!
– Мова — дивно сильний засіб, але треба багато розуму, щоб користуватися ним.
Я ласкаво беру мою матусю під руки і веду, від гріха подалі, пити чай зі словами:
– Невже це Кант?
– Даша, як ти можеш??? Георг Вільгельм Фрідріх Гегель! “Феноменологія духу», моя дорога!

***

– Міша! Ти чому мої шкарпетки три сосиски поклав? А! Міша! Ти навіщо це зробив взагалі? Чому вони в білизняному шафі-то?
– Тато, вибач… – Схлипує Мишко, – Вони раніше мене зі школи приходять і всі сосиски з’їдають. А мені після садка нічого не залишається…

***

Щоб розігнатися і стрибнути вперед, потрібно зробити кілька кроків назад… І до чого це я промовила? Може бути, сьогодні Бог дав мені можливість повболівати, полежати і нікуди не поспішати.

***

6 ранку. не пам’ятаю вже хто з дітей.
– Мама, я , схоже , стану винахідником.
– ???
– Придумаю таку ліжко , щоб тебе лежачи одягала. А потім выпинывала.
Актуально і для дорослих.

***

Моя колега будить свого дитинчати так:

Іванко, вставанечка! Ванюшка, вставушка! Іван, Вставан! Ванек, встанек! Іванко, вставанушка! вань, вставань! Ваня, вставаня!, а коли всі суфікси закінчуються, я йду, а Іван не вставаня.

***

А хто не пам’ятає як сам нерідко перед важливою контрольною або щоб не проспати перший відповідальний урок, міг взагалі лягти в шкільній формі, з зав’язаними батиками або кісками?

Даша Мосунова

Посилання по темі:

Авторська колонка мами трійнят
Форум “Наші діти”
Форум “Батьківські збори”