Час провісників.

37




Йде 38 тиждень. Ого, вже 38,хто б міг подумати. Я вже, напевно, як олімпієць на фінішній прямій: «Ще трохи, ще трохи». Мабуть настав час провісників. Живіт бере постійно, мало того він опустився таааак низько, що вже коліна зачіпаю при ходьбі.

Діва моя наполегливо дає про себе знати постійно. Будь-які активні рухи призводять до того, що живіт тягне і ниє поперек. Найцікавіше, що повернулася ранкова нудота. Мучу лікаря своїми розпитуваннями, схоже, я вже її змучила смс-ками і листами, і вона вже сама чекає терміну моїх пологів.

Але більше всіх змучила нас всіх моя мама. За її припущенням я повинна народити, або ось-ось народжу. Кожне ранок починається з дзвінка і питання: «Ти ще вдома?». Пояснення мамі, що я їй повідомлю, коли поїду в пологовий будинок, належного ефекту не дають. Як вона висловилася: «При наявності таких симптомів як у тебе, я вже йшла народжувати. А ти все ще вдома. Отже, все дуже швидко, буквально протягом 2-3 днів». Ну чому ці 2-3 дні все ніяк не настають. Загалом, будемо чекати, коли моя дама сама вирішить побачити цей світ.

На минулому тижні у на сталося важлива подія – закінчений ремонт. Нарешті в квартирі настала чистота і затишок. 31 грудня чоловік бігав по квартирі і все домывал, дочищал. Природно дуже приємно було зустрічати Новий рік в закінченою квартирі і наведеної чистотою.

Так як у чоловіка пост, а у мене дієта, стіл був в основному овочевим. Для доньки зробила рибу. Усі страви були в 2-х примірниках. Одні з сіллю, інші без солі. Посиділи чудово і радісно пішли спати.

Пам’ятається, раніше я переживала, що новий рік проведу в пологовому будинку. Так як Новий рік настав, а я все ще вдома, то починаємо переживати з іншого приводу – чи встигну я зварити чоловікові холодцю до Різдва.

Пельмені я вже налепила, качку запхаю в духовку 7 січня (навіть якщо треба буде їхати, то пічку ставимо на програму, а самі їдемо). З холодцем засідка – його треба зварити і розібрати, розлити по тарілках. Тобто якщо в процесі варіння мені доведеться поїхати, то холодець занапащений і чоловік залишається без нього. А мені так хочеться його порадувати цим блюдом.

Ще раз всіх з Новим роком. Всім здоров’я, щастя і любові!

Анастасія Іванова

Посилання по темі:

Блог майбутньої мами Насті
Форум “Вагітність”